Торгівля через Інтернет  набуває все більшої популярності. Купувати та продавати товари у Всесвітній мережі зручно та швидко, але... Як засвідчує міліцейська статистика, небезпечно. Шахраї і у цій сфері «проклали» шляхи кримінального збагачення. У їхні тенета нещодавно потрапили дві тернополянки.

43-річна жителька обласного центру на одному із Інтернет-сайтів розмістила оголошення про продаж телевізора. Через деякий час до жінки зателефонував невідомий, якого начебто зацікавила пропозиція. Обговоривши деякі деталі,  продавець та покупець зійшлися на ціні. Жінка продиктувала чоловікові номер банківської картки, аби він зміг перерахувати туди кошти. Щоправда, пропозиції того дня надходили й від інших покупців. Вже згодом тернополянка збагне, що це була шахрайська пастка однієї і тієї ж людини. А поки власниця чекала на поповнення свого рахунку. Дивно, проте контролювати в мобільному режимі стан коштів виявилося неможливо – сім-картка була заблокована. Це, до слова, теж «елемент» шахрайської схеми.

Що на рахунок не надійшло жодної копійки, а, навпаки, звідти було викрадено майже п’ять тисяч гривень, жінка побачила, коли зайшла в систему Інтернет-банкінг. Не розуміючи, що трапилося, тернополянкакинулася  за допомогою до правоохоронців. Вже від них довідалася про так звані «фішингові» схеми шахрайств. Оперативники підрозділу боротьби з кіберзлочинністю встановили, що кошти   потерпілої невідомий зловмисник зняв в одному з банкоматів Києва. Особу підозрюваного встановлюють.

Розшукують правоохоронці ще одного зловмисника, від пройдисвітської діяльності котрого потерпіла 48-річна мешканка обласного центру. Жінка продавала на одному з Інтернет-аукціонів весільну сукню. Замість омріяного прибутку втратила три з половиною тисячі гривень.

Кажуть, на чужих помилках не вчаться. Але якщо дослухатися до практичних порад спеціалістів та фахівців, можна в рази зменшити ризик стати жертвою шахрайських схем. Отже, міліціонери радять:

- нікому не повідомляйте пароль, який дозволяє розпоряджатися коштами, наприклад, Інтернет-банку або електронного гаманця.

- не надавайте особисту інформацію електронною поштою. Жоден банк, або сервіс не проситимуть у вас надати пароль доступу.

- регулярно перевіряйте рахунок, як у платіжній системі, так і на картці. Якщо ваш банк надає послугу смс-повідомлень, обов’язково використовуйте – адже це найшвидший спосіб отримати інформацію, що роблять із вашим рахунком.

- у жодному разі не зберігайте усі заощадження на одній банківській картці.

- заведіть спеціальну картку для Інтернет-розрахунків.

- якщо вас просять надіслати пароль або інші дані картки, не робіть цього.

- обов’язково зателефонуйте до Call-центру банку та впевніться у тому, що це не шахрайство.

Але  якщо вже  й трапилася неприємність, не зволікаючи, одразу звертайтеся до правоохоронців, наголошують у секторі зв’язків з громадськістю УМВС в Тернопільській області.