У Тернополі є сміливці, котрі у Новий Рік пірнають з головою в крижану воду, і не десь у нетрях затишної сауни, а просто поміж снігових заметів.
... Добрячий мороз, засніжений парк, темна ріка тулиться між закрижанілими берегами. Монохромний пейзаж оживляють грона горобини і стурбовані синички. І раптом – примариться ж таке – теплі оголені тіла, яскраві рушники! Веселі відчайдухи спускаються заледенілими сходами у прозору крижану воду.
Підходимо до тернопільського міського клубу любителів загартовування та зимового плавання «Нептун», що у парку «Топільче». В ранковий час упродовж вже більше 30 літ і зим тут можна зустріти життєрадісних чоловіків та жінок: вони розминаються, роздягаються, і, наче й не помічаючи холоду, бесідують зі мною.
Щоправда, не всім подобається назва «моржі». «Моржі – вони небриті і з великими іклами, їдять сиру рибу. Хіба я – морж?» – віджартовується жінка, яка щойно вийшла з води.
Пан Петро займається моржуванням уже 8 років. У клуб привів і своїх друзів.
- Це правда, що ви святкуватимете Новий рік тут, занурившись у воду?
- Не тільки Новий рік, а й кожен день! Для нас – кожен день свято! Сам бій курантів я послухаю вдома, але от на ранок обов’язково прийду сюди. Це вже багаторічна традиція.
- Бачу, що така «бадьора» температура води додає бадьорого настрою!
- Звісно, настрій буде відмінний, якщо загартовуватися! А яка користь здоров’ю! Я всім рекомендую!
- Бадьорий настрій викликає заздрість! Але який же Новий Рік без Діда Мороза і Снігуроньки?
- Будуть вони, звісно будуть! І танці будуть, і вітатимемо одне одного, співатимемо… Святкове частування – все, як годиться: салат олів’є, курочка…
- А шампанське?
- Ну аякжеж! Тільки – в міру і тільки – після купання.
Запитання, мабуть, зайві: ось і скромно прикрашена ялиночка, зате – жива – росте неподалік. Струшує з гілок сріблястий сніг, готова розпочати новорічний хоровод…А Дід Мороз для чого, якщо мороз надворі – справжній!? Багатьох від цього видовища дрижаки хапають і холод пробирає до кісток. Пан Петро наполегливо переконує, що нічого страшного у зимовому купанні немає, навпаки. Жодних непередбачуваних випадків на Новий рік із «моржами» не траплялося. І в новорічну ніч тут також будуть купатися.
Панові Петру я вірю. Бо я вже тричі плавала поміж крижинами під оплески друзів і спалахи фотоапаратів.А що такого? Стрибають же люди з парашутом і видираються на Еверест. Для цього потрібно не так хоробрість, як відважність та рішучість. Як на мене, аби щоранку приймати холодний душ необхідно куди більше сили волі, аніж аби разок пірнути в крижану воду. Отож – сумніви відкинуто в сторону, одяг теж. Я, в бікіні, думала не про температуру, а про те, як гарно виглядати на фото. За мить – шубовсть! Вода огорнула мої плечі, я посміхаюся в об’єктив. Зовсім не відчуваю холоду, від захвату мені дух захоплює! Але вистрибую на берег і помічаю, що моє тіло парує, наче чайник з окропом. У в’єтнамках замерзає вода. Ще кілька вдалих кадрів, загортаюся у рушник і – гайда перевдягатися. Відчуття неймовірні!
Не пригадаю, що там говорив Нео про перезавантаження матриці, для мене – перевантаження – ось воно!
Дихається по-новому, відчувається – по-свіжому!
У двох словах: досвід удався.
Зовсім невипадково такий своєрідний катарсис для тернопільських «моржів» є початком Нового року. Вода змиває всі минулі турботи і тягарі, і в рік прийдешній ти ступаєш здоровим тілом та душею. Завдяки бажанню завжди підтримувати себе у хорошій формі загартовування та зимове купання для декого перетворилося у стиль життя.
Марія Богданович, Тернопільська липа
