Автор роману «Аеропорт», який нещодавно презентували у Тернополі, американський журналіст Сергій Лойко був не тільки в Донецькому аеропорту. Був також в інших гарячих точках, починаючи із 30 жовтня 2013 року, коли на Майдані беркутів ці побили студентів, після чого почалася Революція Гідності. Із 3 до 17 лютого він перебував у Криму, а 20 лютого 2014 року – на Інститутській, у квітні і травні перебував у Слов’янську. Через особисту життєву трагедію не зміг тільки бути в Іловайську – на місяць повернувся до Америки. А після того був у Пісках, Маріуполі, в Донецькому аеропорту.
- В аеропорту всі розмовляли російською, - каже московський кореспондент «Лос-Анджелес Таймс» Сергій Лойко. – Ніякої ненависті до росіян я ні від кого не чув, ну хтось там скаже москаль, кацап, і все. Серед звичайних людей я також ненависті не помітив. Це дивна війна. В Україні не було ніяких передумов для виникнення цього конфлікту. У цій війні я не побачив лютої жорстокості, яку бачив в інших війнах.
На підтвердження своїх слів письменник навів кілька прикладів слухачам, щоб було зрозуміло, хто з ким воює у цій війні.
- Так, є ополченці, злочинці, наркомани, але це окрема історія, - зазначив Сергій Лойко. – А є російські військові, які, можливо непогані хлопці, але які виконують злочинні накази. Наведу тільки деякі приклади, щоб було зрозуміло, хто з ким воює. Телефонує один командир до командира української частини і говорить: «Мені треба випустити дві тисячі снарядів, ви там закопайтесь якомога краще». Той відповідає: «Ми тільки позиції змінили, недобре це, ти сильно нас потрощиш». Домовились, що стрілятимуть по лісу поряд. А наступного дня те саме зробив командир української частини - обстріляв ліс поряд з позиціями «противника». Мені військові стільки всього розповіли - не описати. Це не війна між ворогами, а війна між колишніми друзями. З вашого боку – за Незалежність, а з їхнього – вони самі не розуміють, що вони там роблять, просто тупо виконують злочинні накази, вбивати вони не хочуть, хоча є й такі, що хочуть – і вбивають.
Сергій Лойко, як московський кореспондент «Лос-Анджелес Таймс», бував в Україні і до початку трагічних подій. А те, що він побачив та про що дізнався під час захисту Донецького аеропорту, описав у своєму романі. Його основа – це 90 відсотків реальних фактів, а решта – фантазія письменника. У книзі є багато сюжетних ліній, які всі сходяться в аеропорту. Всі імена та позивні, а також назва аеропорту придумані автором. Як зазначає Сергій Лойко, для нього аеропорт – це символ нашої війни. Захист Донецького аеропорту показав всім, наскільки українці сильні духом і готові захищати свою Батьківщину.
Ольга Трач
Фото автора
