25 травня, в понеділок, Збараж приймав почесних гостей – делегацію з Вроцлава, яка приїхала навести лад на польському цвинтарі та налагодити співпрацю у напрямку залучення туристів з Польщі.
Згуртував поляків для такої благородної місії Ігор Саламон – голова гуртка Об’єднання українців Польщі у Вроцлаві після того, як два роки тому побував тут під час поїздки Україною разом з колегами. До 1956 року пан Ігор жив у Збаражі, хоча народився у Львові, та ходив до місцевої школи, дорога до якої пролягала повз польський цвинтар. Доля розпорядилася так, що репресивна сталінська машина не обійшла стороною його сім’ю. Батьків, бабусю та дідуся – греко-католицького священика, заарештували та відправили на заслання. Хлопцеві на той час було сім років і його та його молодшого брата взяв на виховання далекий родич зі Збаража – Юрко Шаль. Під час «хрущовської відлиги» мама та бабуся повернулися із заслання і тоді ж родина виїхала в Польщу.
Однак для Ігоря Саламона Україна була і залишається дорогою та рідною серцю. І він дуже хоче, щоб Збараж був визначним історичним містом, а не таким занедбаним і бідним як нині. Таким як, за його словами, був і Вроцлав до унії. А тепер – не до порівняння, змінився неймовірно.
Для того щоб упорядкувати польський цвинтар у нашому місті у Вроцлаві було створено фундацію «Збараж», яку очолив Дарек Пшебитек. Дана організація має на меті акумулювати кошти для проведення усіх необхідних робіт.
– Після детального ознайомлення фахівців із станом справ на цвинтарі, – зазначає Ігор Саламон, – ми визначимо обсяги робіт, розробимо чіткий план подальшої діяльності та збиратимемо кошти. Чи вдасться розпочати роботи у цьому році на разі не знаємо але дуже хочемо залучити до цієї місії збаразьку молодь і молодь з Вроцлава, адже тут навчаються дуже багато українських студентів. Разом з фахівцями, спільними зусиллями, думаю, нам таки вдасться зробити усе задумане. Хоча розуміємо, що цвинтар впорядковуватимемо поволі і ця місія на літа, а не один чи два роки.
