Наслідування сакральних візерунків у сучасній вишивці мистецтвознавці, краєзнавці та майстри вишивки обговорили у Тернополі під час круглого столу на тему "Вишиванка - код України", - повідомляє TV-4.
На круглий стіл під назвою "Вишиванка - код України" мистецтвознавець Віра Матковська принесла борщівські вишиванки з власної колекції. ЇЇ любові до цих робіт вже понад 20 років. Саме таку роботу наших прабатьків жінка називає мистецтвом.
- Оце була в людей творчість. Вони були неосвічені люди, але в кожній сорочці - своє бачення світу. Чорна сорочка - це вишита земля, рілля показана на рукавах. І я, представляючи цю колекцію, хотіла показати сучасним людям, що треба творити. Не треба знімати в інтернеті, перешивати один в одного, тому що то не творчість. То штамповка, - зазначила мистецтвознавець, власниця колекції борщівських вишиванок Віра Матковська.
Вишиванкам з колекції Віри Матковської більше сотні років. Їх вишивали на полотні з коноплі, нитками з шерсті молодих ягнят чорного окрасу. Саме тому вироби і сьогодні не втрачають кольору. Борщівська вишивка - унікальна. А чорний колір, який на ній переважає, також буває різнобарвний, розповідає колекціонерка. Про цю особливість існує чимало легенд.
- Основна легенда, що коли над дністровськими селами пройшлося монголо-татарське іго, всі чоловіки загинули і жінки постановили сім поколінь носити чорне вишиття. І в цьому вишитті вони і брали шлюб, і в церкву на свята ходили. Є легенди і про те, що то була засуха сильна. І для того, щоб просити в Бога дощу, шилися чорні в вигляді ріллі, особливо видно на рукавах, - розповіла Віра Матковська.
Після 20-х років 20-го століття, коли минуло сім поколінь, про які йдеться у легенді, вишивка змінилась. Яскравіші кольори, інша тканина. Унікальна техніка автентичної вишивки втрачена, каже Віра Матковська. А вже тепер і зовсім не зустрінеш чогось подібного. Проте український народ і вишита сорочка - невід'ємні. Тому пані Віра з радістю показує безцінні зразки усім охочим.
