«Танцюю, як усі» - інклюзивний проект під такою назвою організували у Тернополі. Танцювальні композиції виконувало близько двадцяти дітей з інвалідністю та їхні матері.
Проект «Танцюю, як усі» покликаний змінити ставлення суспільства до людей з інвалідністю, - розповідає його ініціаторка Олена Коваль. Жінка присвятила цей захід своєму сину та іншим дітям з інвалідністю.
«25 серпня 2019 року – цей день назавжди запам'ятається багатьом, як початок нової історії, історії - Єднання! Перший, такого масштабу інклюзивний проект в місті Тернополі об'єднав навколо себе десятки небайдужих сердець. Я, як ініціатор та головний організатор проекту «Життя без меж», цей захід присвячую своєму сину Володі, а також сотням, тисячам дітей з інвалідністю по всій Україні. Такі діти були, є і будуть. Щороку їх кількість зростає. І їм не потрібна наша з Вами жалість, їм потібне – Прийняття! Наші діти - це не хрести! Це наше Щастя, за яке ми боримось щодня, роками. Проект «Танцюю, як усі» довів, що діти з інвалідністю є невід'ємною частиною суспільства, що сім'ї, які їх виховують, не повинні бути осторонь від суспільного життя! Впродовж усього проекту надходило масу прохань, щодо бажання взяти участь у ньому. Це ще раз доводить потрібність таких заходів. Наше завдання після цього виступу, вийти на всеукраїнський рівень».
Тернополяни із захопленням спостерігали, як танцюють діти. Наступного року організатори планують зробити такий проект на всеукраїнському рівні.
Софія Романська
