Фрагменти кераміки трипільської і черняхівської культур віднайшли тернопільські археологи під час досліджень території Тернопільського замку. Археологічні розкопки тривали чотири місяці і дали чудові результати. Науковці віднайшли не тільки те, що шукали – давні оборонні мури замку, а й те, на що не сподівалися – давні культурні шари.

Опираючись на різні джерела інформації щодо Тернопільського замку було визначено декілька місць для розкопів. Директор «Подільської археології» Богдан Строцень розповів, що у результаті вдалося встановити зовнішні межі украплень замку, але пізнього етапу. А у двох місцях натрапили на сенсаційні знахідки. Уламки розфарбованої трипільської кераміки знайшли на теперішніх Єлисейських полях. Там археологи розкопали південно-західний кут замкових укріплень. І біля стіни на кам’яному мощенні XIX століття виявили залишки трипільської кераміки, якій приблизно шість тисяч років. Яким чином кераміка опинилася у цьому місці – це одна із загадок, яку археологи будуть розгадувати під час наступного польового сезону.

- Чому трипільська кераміка була не під кам’яним мощенням дев’ятнадцятого століття, а над ним? - каже Богдан Строцень. – Маємо щодо цього дві версії. Перша: її згорнули з вершини пагорба під час будівництва готелю «Тернопіль». Якщо взяти до уваги рельєф, то там могло бути трипільське поселення. Друга: її привезли з інших місць, коли формували тераси за готелем. Якщо був зруйнований культурний шар під час будівництва готелю, то він повинен зберегтися і на території замкового подвір’я, і буде знайдений, хоч невеликий його фрагмент, під час подальших досліджень.

Ще більше запитань і припущень викликали знахідки, які належать до часів черняхівської культури, тобто 3-4 століття. Це також декілька фрагментів кераміки та фібула – металева застібка, яка одночасно була й прикрасою. Та найцікавіше, що знайшли їх у незачіпленому раніше шарі грунту, тобто тому, який зберігся з 3-4 століття нашої ери до сьогодні. Культурний шар черняхівської культури виявили у розкопі між пологовим будинком та замковим подвір’ям, де проходила одна із замкових стін.

- Представники цієї культури селилися в основному у долинах річок, і те, що ми знайшли залишки їхньої культури на пагорбі, який піднімався більше ніж на 20 метрів над річкою, стало абсолютною несподіванкою, - пояснює Богдан Строцень. – Але знахідки свідчать про те, що там у 3-4 столітті нашої ери жили люди. У нас виникло кілька гіпотез щодо цього. Перша – це було селище, але, як я уже казав, вони селилися у долинах річок, а не на вершинах і пагорбах. Друга – це давня фортеця, і в цьому випадку рельєф повністю відповідає такому призначенню. Та застереження є в іншому. Відомо тільки три фортеці черняхівської культури: одна на Черкащині і дві на Миколаївщині. Припускаємо, що це міг бути некрополь або фортеця і некрополь. Щодо версії з фортецею, то є ще одна загадка: по Серету проходив кордон між пришлими германцями і місцевими слов’янами. На лівому березі Серету жили в основному германці, а на правому – слов’яни. Тоді виникає питання чия це була фортеця?

Відповіді на поставлені запитання можуть дати подальші археологічні дослідження. Археологи планують розпочати наступні розкопки вже з ранньої весни 2018-го року. Але початок нового польового сезону залежить від того, як міська рада виділятиме кошти на проведення таких робіт. Насамперед археологи планують дослідити замкове подвір’я та територію в районі альтанки.

Ольга Трач

Фото автора