Вишиті квіти, намальовані пейзажі, вирізьблені тварини та мотані ляльки привезли до Тернополя народні умільці Збаражчини.

Переглянути експозицію виробів з дерева, рогози, бісеру та вишитої гладі можна в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї до кінця квітня, повідомляє "20 хвилин".

Народні майстри із Збаразького району привезли до Тернополя близько сотні своїх робіт. Проте охочих показати свої вироби на цій виставці було значно більше, і організатори змушені були декому відмовити. Відбирали по одному представнику конкретного виду народного мистецтва.

— Я привіз на виставку близько 30 своїх виробів, — розповідає майстер декоративної різьби по дереву Руслан Мавдюк. — Є серед них і персонажі легенд про Київську Русь, і тварини, і українські національні картини та фігурки. Більшість із них призначені для того, щоб тримати їх на вулиці. Їх робити навіть легше. А є й предмети для домашнього декору.

Найкращим матеріалом для різьби є липа, за словами пана Мавдюка. Це дерево дуже м’яке, тому не дає великого навантаження на руки і по ньому виходить дуже чиста різьба.

— А от по сосні виходить не чиста різьба, але попри те людям також

подобаються вироби із неї, — продовжує майстер. — У народі дуже поважають таке дерево, як дуб. Але для різьби воно потребує складних попередніх обробок. А це все потім впливає на ціну товару.

Залежно від якості виробу та кількості роботи над ним ціни на декоративну різьбу коливаються від 50 до 3000 тисяч гривень, каже Руслан Мавдюк.

Для чоловіка це основна робота, вона йому дуже подобається. Займається він різьбою по дереву уже більше десятка років. Навіть учнів своїх має.

Проте, за словами умільця, буває така робота дуже навіть складною.

— Цього року після Різдва запросили мене на Азовське море зробити фігури для одного із санаторіїв, — розповідає він. — А тоді вдарили дуже сильні морози. Мені треба було зробити великі фігури дракона і пірата. Одна мала мати висоту 2 метри, друга - 2,5 метри і шириною по одному метру. Дуже було важко, бо був сильний холод навіть пилка не хотіла різати. А кудись занести в якесь приміщення не міг, бо вони нікуди не влазили з такими розмірами.

Також свої роботи на виставці представили Галина Михальська, Тамара Атаманчук, Анатолій Заморока, Павло Бас, Марія та Оксана Найко та Марія

Бодасюк. Це — живопис, графіка, вишивка по гладі, вироби з бісеру, ляльки-мотанки, вироби з рогози. Про свої ляльки-обереги майстриня Марія Модасюк може розповідати багато, хоч займається їх виготовленням лише півроку.

— Я веду в школі гурток декоративного мистецтва, відтоді дуже захопилася виготовленням ляльок-мотанок, — каже жінка. — Маю уже вдома невелику колекцію. Виготовлення такого оберегу надзвичайно цікаве та символічне. Всі ляльки мають бути світлими, щоб нести доброту. Коли людина мотає таку ляльку, вона повинна бути дуже спокійною і мотати потрібно від себе. Щоб не було жодного вузлика. Там нічого не пришивається, все замотане.

Переглянути ці вироби народних умільців Збаражчини можна до кінця квітня в обласному краєзнавчому музеї.