9 квітня, у Великий четвер Страсного тижня, в Архикатедральному соборі Тернополя відбулися Вечірня з Літургією святого Василія Великого та Чин умивання ніг.

Богослужіння очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Теодор Мартинюк.

Після молитви архиєрей, наслідуючи приклад Ісуса Христа під час Тайної Вечері, перепоясався рушником, влив освячену воду до умивальниці та обмив ноги дванадцятьом священникам архиєпархії.

У своїй проповіді владика зосередив увагу на темі зради Юди, підкресливши, що Євангеліє відкрито говорить про цю подію, не приховуючи її болючої правди:

“Євангеліє нічого не опускає, Євангеліє пише так, як було. Учень зрадив – близький учень, той, який був найближче. І ми питаємо: чому це сталося? Чому Юда продав Ісуса?” Архиєрей наголосив, що причиною зради стала внутрішня духовна хвороба – грошолюбство, яке поступово опанувало серце Юди. За його словами, Юда потихеньку брав зі скарбонки – небагато, непомітно,.. але саме так гріх входить у життя людини і починає керувати нею.

Кир Теодор підкреслив, що ця євангельська історія не є лише подією минулого, але має безпосереднє відношення до кожної людини сьогодні.

“Ця зрада – не лише історія. Це про нас. Бо, дорогі, виявляється, що кожен наш гріх – це є зрада. Зрада Ісуса, зрада Його довір’я до мене, зрада Його любові до мене, зрада Його милосердю до мене, зрада остаточно Його смерті і розп’яттю за мене, і воскресінню за мене”.

На завершення проповіді архиєрей закликав вірних до духовної пильності, боротьби з пристрастями та вірності Богові, наголосивши на необхідності протистояти спокусам, зокрема грошолюбству, щоб не стати співучасниками духовної зради.

Після Чину умивання ніг владика Теодор звернувся до вірних, наголосивши:

“Ісус Христос, Син Божий, залишив нам цей знак – не просто символічний, не для одного разу. Ви це так маєте робити один одному: співстраждати, співпереживати, розділяти труднощі, “брудні й напухлі ноги”, весь тягар разом. Якщо ви кажете, що ви є християни, якщо кажете, що любите Бога і ближнього – цей знак стосується всіх нас. Це про наші стосунки в сім’ях, на роботі, у щоденному житті – як ми “вмиваємо” ноги один одному і як живемо як брати і сестри у Христі”.