Вечір пам'яті Михайла Кріля - вчителя математики, який віддав рідній школі понад три десятки років життя, провели в Українській гімназії імені Івана Франка, - повідомляє TV-4. Цьогоріч минає 25 років з дня смерті Михайла Миколайовича. Проте пам'ять про нього живе досі в серцях його колег - педагогів тоді ще першої школи Тернополя та учнів, чимало з яких у житті пішли слідами улюбленого вчителя.

Хоча понад 30 років Михайло Миколайович Кріль віддав тоді ше першій школі Тернополя, а нині Українській гімназії імені Івана Франка як вчитель-математик, в серцях вчителів та учнів він назавжди залишив значно більший слід. І навіть через чверть століття після його смерті, спогади про цю людину привели до рідного навчального закладу не лише колег Михайла Миколайовича, а й його учнів, починаючи з 1957-го року і до останнього випуску вчителя у 1987-му році.

- Людина з великої букви і вчитель з великої букви. Це був урок математики, взаємоповаги, толерантності, це було все. Це був ідеал мій, я все життя старався бути на нього подібним. Не знаю, чи вдалося, але я старався, - каже учень Михайла Кріля, випускник школи №1 Тернополя Роман Зарічний.

Михайла Кріля пам'ятають справедливим, чесним, мудрим, толерантним та стриманим. Він був душею колективу, а для молодих колег - другом та порадником. Його любили й поважали усі. Поважали, бо й сам вчитель стосунки з людьми будував на взаємоповазі.

- Є ситуація: дуже гарна дівчинка прийшла до школи трохи не так намальована, чи трохи не так вдягнута. ЇЇ ж можна посварити, образити. І чим то скінчиться? Вона не захоче з тобою спілкуватися, закриється. Так само і з хлопцями. От Михайло Миколайович ці речі обходив, його слухали. І він вмів свою волю нав'язувати так, щоб не ущемляти достоїнство учнів. Це основне в нього було, - пригадує учень Михайла Кріля, випускник школи №1 Тернополя Роман Слабковський.

Любов до математики, якою сам горів усе життя, Михайло Кріль передавалась і учням. На його уроках, згадують колишні школярі, а нині дорослі люди, не сумував ніхто.

- У першій школі були фізико-математичні класи. І одного року випуск його 16 учнів його поступають у педінститут на фіз-мат. Знаєте яка це була радість для нас всіх і для Михайла Миколайовича? Це була найвища його нагорода... Це з класу з 36 учнів, - розказує вихователь 6-А класу Української гімназії ім. І. Франка, колега М. Кріля Леся Буняк.

Своїх вихованців Михайло Миколайович вчив і грі на гітарі. Та найцінніше вміння, яке передав - вміння жити. Жити гідно. Так, аби про тебе пам'ятали. Як і досі пам'ятають про нього - улюбленого вчителя, наставника, колегу та близьку людину.