Заздалегідь перепрошую за деяку неорганізованість і розкиданість сюжету – мною зараз керує злість. На себе. На всіх нас разом.

Злість, кажуть, поганий порадник, але має ту перевагу, що в ній людина часто відверто вивергає з себе те, що наболіло – такий собі момент істини.

Вам не гидко, шановні співгромадяни, яких продовжують дурити і водити за ніс, як телят? В кращому випадку – як віслюків, яких заманюють морквиною? Чиясь єзуїтськи-хитра голова вигадала для вашої втіхи назву - «Революція гідності». Довго нею натішилися? Відчули себе повноправними членами громадянського суспільства, здатними вирішувати його долю? З вами рахуються, коли формують непосильні комунальні тарифи? Коли нишком затівають поблизу ваших будинків чергові новобудови? Коли цинічно виводять мерзотників з-під меча правосуддя?

Вам не гидко, шановні колеги-журналісти, коли ви заради якихось преференцій чи просто за незнищенною традицією оспівуєте кожне шкрябання чи чхання містечкової владної «еліти» і ладні були б навіть начепити їй над головою сяючий німб святості та непогрішимості? То, може, ви все-таки підете наперекір давній професійній звичці вилизувати можновладцям те місце, де… спина втрачає свою назву, і, проконсультувавшись з «чистими руками» з правоохоронних органів, дасте чесну відповідь на запитання:

- яким чином шофер голови ОДА відбувся лише штрафом за «п’яну» стрілянину в дворі будинку, а потім отримав посаду інспектора «Рибоохоронного патруля»? (Воістину – щуку кинули у річку). Наразі це більше скидається на сумнозвісне «Своїх не здаємо».

- Чи був затриманий нетверезим за кермом топ-чиновник і чому ця історія від самого початку почала всіма наявними силами «затиратися» (байка про «особисте застереження проти апаратури визначення ступеню сп’яніння» всерйоз якось не сприймається). І як після цього вірити у щирість прагнення влади боротися з «хмільною» їздою?

- які перспективи справи ректора одного з місцевих вузів, котрий, за свідченнями очевидців, скоїв ДТП і втік з місця пригоди (кажуть, вагомі були причини, міцністю градусів так із 40)? Цікаво, які пояснення вигадають спритники-адвокати? В тому, що згуртований і об’єднаний спільними справами колектив виступить на захист свого топ-менеджера, і що в нього знайдуться високі покровителі, сумніву не маю. Не розумію лише, що змінилося від часу, коли колишній головний міліціянт області героїчно викривив істину і підсунув фіктивного винуватця, щоб вигородити свого шефа і покровителя – екс-губернатора Хоптяна? Хоча були після цього буремні події й навіть революція з помпезною назвою…

Ми продовжуємо терпіти все це – отже, немає в нас ніякої гідності. Ні у вас. Ні у мене. Ні у всіх нас. В нас плюють, запевняючи, що це дощ, а ми лише втираємося рукавом. От вихлюпнеш те, що накипіло на душі – може, трохи полегшає – до наступного плювка в оту душу…

Ігор Дуда