Австрійські фахівці з протезування Аарон Пітшл та Крістіан Боуда прибули до Тернопільського національного медичного університету 14 жовтня. У Тернополі вони впроваджують нову систему для протезів ніг. Вона спрямована на те, щоб відчувати протез, як власну кінцівку. Над її розробкою працювали 7 років. Про це Суспільному розповів фінансовий директор проєкту Крістіан Боуда. Новітню технологію протезування вперше випробували в Тернополі. Розробка належить австрійській компанії. Винахід отримав грант Європейської Ради інновацій від Європейської комісії. 600 приладів зі зворотним сенсорним зв'язком уже використовуються в Європі та США. Фінансовий директор проєкту Крістіан Боуда говорить, що ця технологія допомагає військовим відчувати протез. Вартість системи — 10 тисяч євро, для українських військових вона буде безкоштовною. "Цей прилад може бути застосований не лише для ампутацій внаслідок військових дій, а також для пацієнтів, які постраждали від цукрового діабету. Приблизно два мільйони у світі є люди з полінейропатіями, які втратили кінцівки внаслідок розвитку цукрового діабету. Саме для цих людей ми застосовували цю технологію протезування у Європі".
Ректор Тернопільського медуніверситету Михайло Корда розповів, що на програмі протезування в університеті навчаються 9 студентів. Вони також зможуть вчитися на обладнанні австрійської компанії. "До цього року в Україні не було системи підготовки протезистів в університетах — лікарів і техніків, які б професійно виготовляли протези. Цього року, власне, чотири університети в Україні — це Тернопільський медичний університет, Львівський, Харківський і університет імені П. Шупика з Києва, вперше відкрили магістерські програми для підготовки протезистів-ортезистів. Ми шукаємо різні можливості для міжнародної кооперації".
Розробку австрійських фахівців уже застосовують в одному із реабілітаційних центрів Тернополя. Система допомагає відчувати протез, як власну кінцівку і позбутися фантомних болів, які можуть виникати після втрати ноги чи руки. "В процесі підготовки до користування і навчання пацієнта користуванню цим пристроєм, ми повинні відкалібрувати силу вібраційних датчиків. Це повинно відчуватися, пацієнт повинен відчувати. Але воно не повинно бути ні занадто сильним, ні занадто слабким. Це індивідуальні речі", — сказав медичний директор реабілітаційного центру Юрій Завіднюк. Військовослужбовець Руслан Пелехатий говорить, до війни працював у поліції. З початком повномасштабної війни рік служив у бригаді "Лють". Отримав поранення під Бахмутом, наступивши на міну. Зараз на реабілітації. До пристрою на своєму протезі звикав два тижні.
"Я почав отримувати зворотний зв’язок від ноги, Відчуваю, що я наступив на ногу, якою частиною ноги я наступив. Це надає більшої впевненості під час ходьби". Руслан розповів, апробував нову технологію під час ходьби по сходах та нерівних поверхнях. "В майбутньому, я думаю, що зможу в ньому займатись бігом". Програму фінансує благодійний фонд "Firuza Foundation". Богдан Боденчук, Лілія Лобур, Суспільне