Відновлений Донецький обласний драматичний театр міста Маріуполь, який у 2022 році знищили росіяни, покаже у Тернополі нову виставу "Віднесені вітром". Із цією п'єсою колектив починає тур містами України. Постановка переносить сюжет однойменного роману Марґарет Мітчелл в сучасну Україну. Про це Суспільному розповів директор закладу Геннадій Дибовський.
"Це перша наша така велика масштабна робота відтоді, як у 2022 році ми покинули рідні розбомблені стіни і театр був релокований в місто Ужгород. Потроху ми збирали кадри, заповнювали штат. Вийшли на маленькі вистави. І зараз оце перша наша спроба зробити щось велике і масштабне", — сказав Геннадій Дибовський.
П'єса переносить сюжет роману Марґарет Мітчелл "Віднесені вітром" в сучасну Україну, каже режисер Ігор Матіїв: "П'єсу написала сучасна українська драматургиня Людмила Тимошенко. Зв'язок з романом очевидний. Герої схожі. Головна героїня Христина — це наша Скарлет О'Гара. Це пристрасна натура, яка йде до своєї мети, не зважаючи ні на що. У її дім приходить війна. Ми показуємо персонажів, їх вчинки і наслідки їхніх вчинків. Ми не даємо їм оцінки, глядач сам робить для себе висновки".
Головну роль у виставі грає
Катерина Полєтаєва. Аби приєднатися до відновленого Донецького театру, вона повернулася з-за кордону. "Це дуже цікава історія. Я була на гастролях в Чехії, ми грали україномовну виставу. Мені подзвонили режисер з директором і запитали мене, чи хочу я приїхати в Ужгород, тому що шукають акторку саме мого віку. І я з маленькою валізкою повернулася до Києва, а звідти приїхала в Ужгород задля того, щоб взяти участь в прем'єрі вистави. Для мене було важливо грати в цьому театрі, бути частиною цієї команди. Про те, що сталося із Донецьким театром в Маріуполі, знають і в Україні, і за кордоном. Він зруйнований, але незламний", — розповіла Катерина Полєтаєва.   Декорації і костюми для вистави створені з крафтового паперу. Їх розробив сценограф і художник Олег Татаринов.
"Це папір з вторинної переробки. Можливо з газет, можливо з книжок, можливо із зошитів, які здали на макулатуру. Ми ніби даємо цьому паперу нове життя на сцені. Як і в реальному житті: одні покоління людей живуть, а потім їх змінюють інші. Такий своєрідний ланцюжок змін", — розповів художник. За словами Геннадія Дибовського, виставу "Віднесені вітром" вперше показали цьогоріч у Дніпрі на День Незалежності: "Прем'єра була дуже яскравою, ми отримали дуже багато відгуків. І як директор театру я вирішив показати цю виставу в різних містах України. Маршрут пролягає через Тернопіль, Київ, Житомир, Рівне, Івано-Франківськ і Стрий. Таким чином ми піднімемо прапор Донеччини над Україною. Тому, це не тільки театральна культурна подія, але й дуже важлива справа для нас — зробити так, аби люди побачили маріупольський театр. Побачили, що хоч ми і не маємо своїх стін, не маємо тих можливостей, які мають інші театри, ми все одно працюємо, ми все одно незламні. І якщо кожен українець буде оцю незламність відчувати в своїй душі, то, я впевнений, перемога настане якнайшвидше".
16 березня 2022 року російський літак скинув бомбу на будівлю Донецького драматичного театру в центрі Маріуполя. Акторка Віра Лебединська, яка у виставі грає матір головної героїні, була всередині під час вибуху. "В той день нас в театрі було, як мені здається, десь 600 — 700 чоловік. Люди повиходили зі схованок. Хтось сценою гуляв, хтось на вулицю вийшов, хтось окріп готував. Я була у своїй кімнаті у підвальному приміщенні. Мій кіт так якось дивно поводився: він якось аж нашорошився, вигнув спину і дивився так дивно на мою сусідку. Буквально за три хвилини я почула, що пролетів літак. А потім я почула такий моторошний свист падаючої бомби". Кімната, в якій була Віра і її сусіди, вціліла під час вибуху, розповіла жінка: "Нагорі кричали: "Допоможіть! Спасіть!". Ми побігли по сходинках, а там лежали люди. Дитина була. Вбита мабуть, бо вся біла і батьки схилилися над нею. Ми вискочили, побігли в напрямку порту. Молилися, кричали: "Господи, врятуй, зроби, щоб ми врятувались". А театр почали ще й обстрілювати артилерією. Бо ми десь квартал пробігли і знову були вибухи". Одну з ролей у виставі грає ветеран Андрій Луценко. У квітні цього року він демобілізувався з армії за станом здоров'я. "Перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну я працював у театрі в Маріуполі три сезони. Оскільки до того я три роки служив в зоні АТО, я був резервістом першої черги. І тому 24 лютого я пішов у Донецький прикордонний загін, до якого я був приписаний. У день, коли росіяни знищили наш театр, я був у селищі Курахівка Покровського району. З інтернету про все дізнався. Звичайно, був вражений, шокований, злий. Весь кипів від ненависті і люті. Зараз театр відновив роботу, а я після демобілізації відновив роботу в театрі. Працюю, трішки відволікаюся від спогадів. Хоча таке не забувається". Після бомбардування Донецький театр відновив роботу в місті Ужгород, розповів Геннадій Дибовський: "Нам дуже важко зараз і економічно, і кадрово. Але актори, які працюють в нашому театрі, відчувають оцю відповідальність. І якась така внутрішня енергія допомагає їм. У нас репетиції дуже важко проходили. Ми ставили виставу в коридорах, в касових залах, в приміщеннях, не пристосованих для повноцінних репетицій. І дуже важливо, що зараз, під час туру, наш творчий колектив буде грати на справжніх майданчиках, у відомих театрах, які знані в Україні і мають свою історію. Бо поки Донецький театр міста Маріуполь живий і працює, Донеччина і Маріуполь наші. І ми їх не віддамо нікому".
Максим Скасків, Суспільне