Якщо на Дністрі льоду залишилось лише кілометрів десять - у Борщівському районі на межі з Хмельниччиною, то з малими річками області не все так добре, кажуть рятувальники.
Саме неприбрана вчасно стара верба, що впала поперек невеличкої річечки, чи закиданий сміттям і непрочищений вчасно сільський потічок нерідко стають причинами підтоплень не тільки городів, а й будівель, в тому числі й хат, кажуть рятувальники. Прибрати це - компетенція сільських рад, насамперед їх голів, а проконтролбвати - функція Держтехногенбезпеки. Якщо їх приписи сільради не виконують, далі настає адміністративна відповідальність, тобто може бути накладений штраф.
За словами заступника начальника управління Держтехногенбезпеки у Тернопільській області Олега Балана, стаття 178 зі значком 8 Кодексу про адміністративні правопорушення застосовується тільки після того, коли керівнику чи органу влади, чи підприємства виноситься припис на усунення недоліків, даються відповідні терміни, узгоджуються ці терміни з керівником чи фізичною особою, і після проведення позапланової перевірки встановлюється, що ці вимоги не виконані або чатково не виконані. Це є підставою для складання адмінпротоколу по статті 188 з значком 16 і передається для рішення в суд. Суд приймає рішення щодо стягнення по даному адміністративному протоколу.
Про першу перевірку управління Держтехногенбезпеки у Тернопільській області повідомляє сільраду за десять днів, відтак за цей час недоліки можна виправити, та робити це поспішають далеко не завжди, як і виконувати приписи, кажуть в обласному управлінні Держтехногенбезпеки. Причина зазвичай проста - штрафи занадто малі.
- Якщо взяти по статті 188 з значком 16 - це за порушення техногенної безпеки - на посадових осіб накладається від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а якщо йде повторне протягом року, то від 20 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Штрафи, звичайно, невеликі і цим користуються керівники, тому що їм деколи легше заплатити штраф, ніж усунути то чи інше порушення, - каже Олег Балан.