Відома поетеса, письменниця, літературознавець, наша землячка Мар’яна Савка вже шістнадцятий рік є головним редактором та співзасновницею успішного «Видавництва Старого Лева». Історією його створення та порадами для молодих видавців вона поділилася під час фестивалю «Ї».
- Двоє молодих людей, без жодного досвіду і без копійки в кишені, вирішили, що вони можуть це робити, - розповіла Мар’яна Савка. - З ідеї, з бажання щось зробити нестандартне у своєму житті розпочався наш невеличкий сімейний бізнес. Видавнича справа - це переважно сімейний бізнес. Це та справа, яка вимагає 24 години на добу твого життя, твоєї роботи і мало хто інший, якщо він не задіяний до справи, може це витримати. То був тривалий сімейний бізнес-проект, досить щасливий, потім в мене був наступний триваючий щасливий бізнес проект. В житті ти мусиш робити якісь кроки головне - не засохнути. З 2002 до 2010 разом з Юрком Чопиком ми вели «ВСЛ», це була дуже маленька формація з малою кількістю людей, які перемагали багато вимог суспільних, викликів фінансових, професійних. Головне – хотіти.
Для розуміння своєї справи Мар’яна Савка рекомендує визначити її горизонт. Горизонт у даному випадку метафора – це ціль, яку ви маєте намір досягти у своїй справі, і з її розвитком він має змінюватися.
- Коли починаємо якусь справу, то опиняємось у ситуації коли можемо не бачити цього горизонту, каже видавець. - І поки ми не піднімемося на гору і не побачимо цей горизонт, ми не зрозуміємо територію, яка має бути в зоні нашої видимості, щоб ми розуміли з чим маємо справу, з чим нам доведеться щодня стикатися, що вирішувати. Це - умови гри на ринку, знання про реальність, яке включає знання про те чим ти збираєшся займатися, про свій продукт. У нас, коли ми тільки починали, було не стільки знання, як бажання: хочу створювати красиву книжку, але це абстрактне поняття. І тільки тоді, коли починаєш заглиблюватися, вивчати це і набувати досвіду, починаєш освоювати видиму частину того горизонту, отримувати певні знання - чим є цей ринок, чим є твій продукт, для кого він може бути потрібним. Без цього знання краще взагалі не грати в цю гру, бо вона може бути дуже небезпечною.
Зашкодити будь-якому бізнесу можуть також наші внутрішні обмеження та ілюзії.
- У видавничій справі маємо приклади багатьох молодих видавців, котрі розпочинали справу і зникали,- каже Мар’яна Савка. - Чому вони зникали? Переважно тому, що не розгледівшись, не побачивши, що є до тієї лінії горизонту, не встигали досягнути своєї мети, і напівдорозі у них закінчувалися ресурси життєві і фінансові, наставала криза і не було розуміння, як бігти далі. Тому що видавець не може бути бігуном на короткі дистанції, він має розраховувати своє дихання, щоб пробігти досить далеко, для того, щоб опинитися в ситуації коли він почнеш щось отримувати. Це той бізнес у котрий ти все вкладаєш на початках і тільки дуже згодом можеш щось отримати. Є також придумані нами обмеження, які часто обрубують людям крила і не дають рухатися вперед: світ несправедливий, держава про мене не дбає, мені бракує фінансів, в мене немає достатньої підтримки, я насправді не можу нічого змінити. Друга частина ілюзій, з якими стикаються молоді - це ілюзії переоцінки: я не мушу занадто багато працювати, я все зроблю сам, бо ніхто не зуміє зробити цього краще, я і так все знаю - не вчіть мене жити, якось воно буде, і моя улюблена – то сє зробить. То сє - не приходить і не робить.
Видавничий бізнес, як і будь який інший, за словами Мар’яни Савки, дуже важка праця, в першу черга інтелектуальна. Це праця, яка вимагає перебування у постійні зоні дискомфорту, постійного пошуку і розвитку.
Ольга Трач
