Уже без знаків оклику і без звучних акордів,
А просто "Думай" появилось на білборді
"Реальні справи!" десь на складі заховали
"У нас свій шлях!" також тихесенько прибрали
Немов втомилась переконувать людина
Дітей дурненьких, і напередодні днини,
Коли все вирішиться: бути чи не бути
Востаннє хоче їх на розум навернути
Я вже подумав, пане кандидате,
Але нічого втішного не можу вам сказати,
Бо світ ваш паралельно йде з моїм
Й ніколи ми не перетнемося у нім,
Бо й через вас, зізнаюсь, думку маю грішну:
Вітчизну люблю, а державу - ненавиджу
Бо лозунги ті ваші "Мова, віра..."
Мене не можуть вже позбавити зневіри,
Що запанує Правда й Справедливість.
І скільки б ви у церкві не хрестились
І "селфі" не робили на подвір'ї -
Скажу за Станіславським я: "Не вірю",
Тож закликайте інших добре думать,
Та не мене - я вже своє подумав...
Ігор Дуда
