Останні дні навчання мобілізованих тривають   на Львівщині у  Міжнародному центрі миротворчості та безпеки при Академії сухопутних військ.  Є тут чимало мешканців Тернопільщини. Вже за кілька днів їх відправлять до військових частин за призначенням. Там на них очікує бойове злагодження.

Як навчають мобілізованих тернополян та мешканців області,  де вони проживають побачили 24 лютого працівники Тернопільської ОДА, засобів масової інформації краю, волонтери та представники обласного військового комісаріату. Спочатку відвідали навчання на полігоні Міжнародного центру миротворчості та безпеки при Академії сухопутних військ.

За словамиофіцера західного регіонального медіа-центру Міноборони України, підполковника Володимира Скоростецького, цей полігон – один з найбільших  у Європі. Його площа - понад 300 км квадратних. Тут є  всі можливості для одночасної підготовки декількох тисяч офіцерів та солдатів різних видів військ та військових спеціальностей.

«Ми всі бачили  стан армії і те, якими темпами вона скорочувалася, - каже підполковник. - На щастя, не встигли довести недолугу реформу  до кінця і все-таки нам вдалося  зберегти потенціал для підготовки для чоловіків і юнаків, які є потенційними захисниками Батьківщини».

Зараз в Україні акцент - на створення і відновлення навчальних центрів, каже офіцер. Такі центри є на Львівщині та Чернігівщині.

«Відновлюють ще декілька навчальних центрів, які вже функціонують і прийняли перших військовозобов’язаних», - констатував він. Загалом,  навчання тривають протягом 26 днів.

48-річний мешканець Чортківського  району Василь – доброволець.

Раніше служив в артилерійських військах, зараз опановує саперську справу. У навчальному центрі він останні дні.

«Подобається підривати міни, стріляти з автомата,- каже чоловік. - Нам дають можливість обирати, на кого вчитися. Тому вирішив – буду сапером. Зараз трошки скрутно, але будемо надіятися на свій патріотизм і на нашу перемогу. Я тут, бо хочу, щоб ми жили в європейській державі, а не під чиїмось ковпаком».

Рідні з розумінням поставилися до його вибору, каже чоловік. І діти, і внуки пишаються, що він - захисник.

ТернополянинВладислав Брокіцький раніше працював оператором комп’ютерного набору, зараз опановує професію топогеодезиста.

Коли прийшла повістка, вирішив виконати свій обов’язок. Зізнається, що спочатку було страшно, а зараз – ні.

«І морально, і фізично ми вже всі готові їхати у зону проведення АТО, - каже він. – Я тут багато навчився, але екзамени все покажуть. Думаю, що зараз рівень навчання набагато кращий, ніж був раніше».

Та й саме ставлення, за його словами зовсім інше, ніж колись,  адже всі знають, куди і на що йдуть. Немає ні принижень, ні «дідівщини». А якщо і є якість проблеми, то можна все вирішити. Батькам немає чого переживати за мобілізованих, каже хлопець. Адже все є – і одяг, і харчі.

«Годують добре, - зазначив Владислав. – Кожного дня м’ясо, риба, каші, великі порції».

Від мешканців Тернопільщини волонтери передали землякам продукти харчування. Також мали можливість оглянути, де проживають мобілізовані.