Сьогодні здається, що L’Oréal Paris існував вічно. Концерн входить до числа 7 косметичних гігантів, яким належать майже всі б’юті-бренди світу. Він виробляє засоби марок Garnier, Giorgio Armani, Lancôme, Vichy, Maybelline New York, La Roche-Posay, Yves Saint Laurent, Black Opium, Urban Decay, Kiehl’s тощо. А в структурі компанії працює понад 80 тисяч осіб. З чого все починалося та яким довгим був шлях до вершини косметичної індустрії?

1909 — створення бренду

З 1904 року заповзятливий хімік Ежен Шуеллер розробляв склад фарб для волосся, використовуючи безпечні компоненти, і продавав їх перукарням у Парижі. На відміну від засобів на основі хни та мінеральних солей, які давали неприродний відтінок, Ежену вдалося розробити палітру вишуканих тонів, що й стало причиною успіху. Тоді його бізнес називався «Французькою компанією безпечних фарб для волосся», а вже 1909-го отримав коротку й гучну назву L’Oréal.

Зараз Шуеллер для розвитку своєї справи створив би акаунти в соцмережах, але на зорі XX століття він увійшов до редакційної колегії газети «Паризький перукар», у якій очолив наукову колонку. Хімік у своїй статті першим рекомендував проводити шкірні патч-тести перед фарбуванням, щоб уникнути алергічних реакцій. Це справило справжній фурор. А вже 1912-го він викупив газету.

Продукція компанії мала успіх у всій Франції, а щоб встановити міцні зв’язки із перукарями, Шуеллер створив школу фарбування волосся в Парижі, куди запрошував віртуозних фахівців.

1920 — вихід на світову арену

Тоді відбувалися кардинальні зміни в суспільстві: все більше жінок починали працювати та самостійно забезпечувати себе, а водночас — і приділяти увагу своїй зовнішності. Тому фарби бренду були представлені вже в Італії, Нідерландах, Австрії, США, Канаді, Бразилії та Великій Британії. Дослідження нових формул теж не зупинялося: Ежен винайшов освітлювач, пінистий засіб для миття волосся та шкіри голови, що для світу минулих років було революцією.

1928 — розширення структури компанії

Підприємець став головою компанії Savons Français і почав її модернізувати. Він поліпшив формули засобів, а також оновив рекламну кампанію. Пізніше плани з розширення продовжить наступник Ежена — Франсуа Даль, який обійме посаду керівника після смерті автора в 50-х.

1930-ті — активне просування

Шуеллер використовував усі доступні види реклами та в багатьох ставав першопроходцем. Наприклад, з його руки на радіо пролунала перша рекламна пісенька, яка пізніше отримала назву «джингл». Він розміщував на будинках величезні щити із фото продукції. Створив перший жіночий журнал Votre Beauté, де виходили статті про здоров’я та красу. Ежен писав для нього матеріали, займався оформленням і видавництвом.

1957 — зміна керівництва та новий виток розвитку

Франсуа Даль очолив L’Oréal після смерті засновника. Він бачив майбутнє компанії у посиленні міжнародної присутності, тому створював дочірні бренди в різних країнах світу та купував уже наявні підприємства. Даль підтримував ідеї попередника та стимулював дослідження, щоб удосконалювати формули та створювати інноваційні продукти.

1960-ті — купівля великих б’юті-брендів

1964 року L’Oréal стала власником бренду Lancôme, який уже тоді був символом елегантності та шику. 1965-го компанія купила Garnier, що надало можливість випустити органічні засоби для волосся, стверджуючи новий підхід до догляду. Водночас з’являлися нові лінійки: наприклад, професійні продукти Kérastase, фарби для самостійного фарбування Récital тощо.

2000-ті — підтримання сталого розвитку та соціальної відповідальності

Продовжуючи генерувати інноваційні способи догляду, компанія стала частиною «Світової ради підприємців зі сталого розвитку» та підтримала Глобальний договір ООН, який ініціює заходи щодо захисту довкілля та відповідального ведення бізнесу. Ось так, уже понад 100 років компанія залишається передовою, багато в чому завдяки тому, що вчасно реагує на зміни у світі, не боїться експериментувати та відповідально ставиться до своєї справи. Якщо вирішите заснувати свою б’юті-імперію — знаєте, з кого брати приклад.