Відома тернопільська письменниця Лілія Мусіхіна на невизначений час відклала свою письменницьку діяльність. Рукописи та видавництва почекають до кращих часів, переконана вона, а зараз є набагато важливіша робота – допомога бійцям у зоні військових дій.

Свою допомогу письменниця разом з однодумцями та небайдужими тернополянами розпочинала зі збору продуктів харчування та відправку їх у зону АТО. Тепер цієї справою більше займається обласний логістичний центр, що на вулиці Збаразькій,16. А Лілія Мусіхіна координує роботу швейного цеху, який шиє військову амуніцію.

- У Тернополі є купа патріоток, які вміють шити, - говорить письменниця. - Є людина, яка віддала свій цех для пошиття військової амуніції, там працюють наші волонтери. Триточкові ремені для автоматів у магазині коштують 120-140 гривень. А по собівартості вони нам виходять набагато дешевше. До того ж, хорошу військову фурнітуру нам продають по ціні китайської. Там де ми мали заплатити 15 гривень, нам віддають за дві гривні. Тільки одні нашоломники, які закордоном нам запропонували за 15 євро, нам виходить по 10-15 гривень. Таким чином на п’яти нашоломниках ми економимо гроші на одну каску. Велика проблема зараз з розвантажувальними жилетами – вони страшенно дорогі, по друге імпортні не підходять під наші автоматні рожки. Тернопільські дівчата-модельєри сконструювали жилет на 10 автоматних рожків, на дві гранати та на штик ніж. І його вартість виходить 140 гривень, замість 300. Азербайджанці з Одеського ринку подарували нам три рулони тканини, з яких ми пошили хлопцям бандани, за які б заплатили 30-40 гривень, а нам вийшла одна 5 гривень, і бафи, за які треба в магазині заплатити 60 гривень а нам вони вийшли безкоштовно. Але на це все потрібні кошти та матеріали. Зараз ми замовили кордуру – спеціальну військову тканину для пошиття розвантажувальних жилетів. Просимо також тернополян приносити у наш штаб на Грушевського,1, ситець.

До допомоги військовим, на думку Лілії Мусіхіної, може долучитися кожен, варто тільки подумати чим можете допомогти саме ви.

- Я впевнена, що знайдеться ще 150 робіт, які ніхто не робить, і які дуже важливо робити. – говорить вона. - Я не вірю що це дуже скоро закінчиться, хай мене називають песимісткою, але я маю безпосередній зв'язок з блокпостами, спілкуюся з журналістами, які на передовій, через те я знаю правду - воно скоро не закінчиться. Готуйтеся, що нам треба думати у що вдягнути хлопців на осінь та зиму. Їх треба взути, нагодувати, знайти зимові намети, буржуйки треба знайти. Нехай воно не пригодиться, але ми мусимо бути готові.

Потребують вояки на передовій й калорійної їжі. Не всі мають можливість готувати на польовій кухні, і для таких хлопців треба передавати якісні висококалорійні консерви, сухофрукти, горіхи, шоколад – те, що не потрібно готувати. Лілія Мусіхіна також наголосила, що хлопці потребують вітамінних кальцієвих препаратів, аскорбінової кислоти.

Ольга Трач Фото автора