До вчорашнього дня у спекотному і вологому Катарі в багатьох учасників чемпіонату світу з легкої атлетики були майже рівні шанси як щасливо дістатися фінішу і навіть зійти на п'єдестал, так і отримати тепловий удар і залишити арену чи трасу на інвалідному візку. Та й погляд на медальний залік в українських шанувальників "королеви спорту" особливого  "ентузазізму" не викликав: звично нагорі надзвичайно прудконогі, стрибучі та витривалі американці, китайці, кенійці та представники Ямайки. Але останній день вересня став щасливим для уродженки цього місяця, 18-річної українки Ярослави Магучіх. Дебютантка змагань такого рівня у фіналі зі стрибків у висоту спершу витратила три спроби на повторення особистого рекорду  (2 м), потім з першої спроби взяла 2,02 м, після чогоз третьої спроби здолала2,04. Друге місце і  та світовий рекорд увіковій категорії до 20 років видалися Ярославі та її тренеру цілком достатнім досягненням як для нинішніх обставин, і від подальших спроб українка відмовилася. Перше місце у цій дисципліні посіла росіянка Марія Ласіцкене, яка здолала ті ж  2,04, але їй знадобилося для цього менше спроб. Втім, почути на вершині п'єдесталу  гімн своєї країни росіянці не судилося - як такої, команди Росії на чемпіонаті ніби й немає. Старі гріхи, як кажуть британці, кидають довгі тіні, й відлуння колишніх допінгових скандалів за масовою участю російських атлетів чути й досі - в Катарі росіяни виступають під розпливчастою назвою "Нейтральні атлети".

А свою срібну нагороду Ярослава Магучіх відсвяткувала із синьо-жовтим прапором на плечах. Інша українка - Юлія Левченко - посіла 4 місце. Вона змогла з третьої спроби подолати 2 м, але 2,02 м їй підкорити не вдалося.

Завдяки успіху Ярослави медальний залік змагань тепер виглядає для нас трохи веселіше. З однією срібною нагородою (хочеться сподіватися - не останньою) Україна ділить 8 місце з Польщею, Великобританією, Португалією і Ефіопією. Не все так катастрофічно погано в нашому домі, хоча він і перемістився нині в немилосердно спекотний Катар...

Ігор Дуда