Корпус редуктора це опорна конструкція, що тримає все навантаження, задає геометрію і визначає, наскільки довго й без проблем працюватиме вся передача.

Матеріал, з якого його вироблено, має значення:

● По-перше, корпус тримає підшипники й задає міжосьову відстань. Якщо матеріал «пливе» від температури чи навантаження, з’являється перекіс, а значить шестерні вже не працюють у правильному зачепленні. Це відразу знижує ресурс. У чавуну таких проблем менше, бо він стабільний і жорсткий.

● По-друге, корпус повинен гасити вібрації. Якщо вібрація піде по всій системі, швидко «з’їдаються» підшипники й ущільнення. Чавун тут знову на висоті, а алюміній легший, але жорсткіший, тому його застосовують у тих випадках, де немає великих ударних навантажень.

● По-третє, захист від середовища. На виробництві часто є пил, волога, хімія. Матеріал корпусу вибирають під умови роботи.

І ще один момент: від матеріалу корпусу залежить маса всього агрегата. Візьмемо для прикладу редуктор 1 до 20 (отакий https://prk.com.ua/reduktory/reduktory-20): у важкому чавунному виконанні він витримає максимум, але спробуйте його часто переставляти з місця на місце, і зрозумієте, чому в деяких випадках краще брати алюміній.

Чавун: класика для важких умов

У більшості промислових редукторів корпуси відливають із сірого або високоміцного чавуну. Чавун добре гасить вібрацію, тримає високі навантаження і не боїться перегрівів. Саме тому великі агрегати, які працюють у кар’єрах, металургії чи на транспортерних лініях, майже завжди мають масивний чавунний корпус.

Алюміній: коли важить кожен кілограм

Для компактних моделей використовують алюмінієві сплави. Вони значно легші, не іржавіють і мають гарний вигляд після анодування або фарбування. Такий варіант підходить для невеликих приводів, де важлива мобільність і відсутність корозії, наприклад у харчовій або пакувальній промисловості. Корпус з алюмінію простіше обробляти на верстатах, що дає точну посадку підшипників і передач. Приклад – черв'ячний редуктор 1 до 10 на сторінці каталогу магазину ПРК, де вага та антикорозійні властивості важливіші за максимальну міцність.

Сталь та нержавійка: спеціальні рішення

У стандартному редукторобудуванні сталеві корпуси трапляються рідше, бо обробка дорого обходиться. Але в харчовій, фармацевтичній і хімічній галузях нержавіюча сталь фактично єдиний варіант. В Першій редукторній компанії ПРК, наприклад, є редуктори в корпусах AISI 304 чи 316, що не бояться агресивних середовищ, легко миються і витримують регулярну дезінфекцію. Такі агрегати часто комплектують вайтоновими сальниками, щоб масло не контактувало з продуктами.

Лиття чи зварювання

Найчастіше корпус відливають цільним блоком, бо лиття забезпечує жорсткість і точність. У рідкісних випадках роблять зварні конструкції з товстостінної сталі, наприклад, для нестандартних приводів, де потрібно підганяти форму під конкретне місце. Проте серійні моделі на ринку майже завжди литі.

Підсумок

Матеріал корпусу редуктора вибирають під умови роботи: чавун для важких і довготривалих навантажень, алюміній для легких і компактних приводів, нержавійка для харчових і хімічних середовищ. Іноді саме корпус, а не зубчаста передача, визначає, скільки років агрегат чесно відпрацює без проблем.