З ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я 14 червня щорічно відзначається День донора. Таким чином медики привертають увагу громадськості до необхідності регулярно здавати кров для порятунку життя людей. Проте питання донорства, як зауважив головний лікар Тернопільської обласної комунальної станції переливання крові Петро Лучанко, є актуальним щоденно.

"Особливо гостро потреба у крові постає тоді, коли трапляються різні непередбачувані катастрофи, аварії чи нещасні випадки. На щастя, наші громадяни відгукуються на перший заклик і добровільно допомагають іншим. Правда, в Україні переважає родинне донорство, тобто здають кров для когось із родичів або друзів, що перебувають у в лікарні. Але є чимало випадків, коли молоді люди добровільно здають кров, вважаючи це актом милосердя. Не раз чую, що після відвідин медичних закладів і спостерігання за стражданнями хворих, виникає бажання внести свою лепту у спасіння людських життів. Постійна потреба у донорській крові є в гематологічному, онко-, акушерському і хірургічному відділеннях. Ми регулярно забезпечуємо їх необхідною кількістю крові. Упродовж минулого року ми заготовили по 11 мілілітрів крові на кожного жителя Тернопільської області. Цієї кількості достатньо, щоб забезпечити всі медичні служби нашого регіону і допомогти медикам із сусідніх областей. Найбільша потреба у резус-від’ємній крові, особливо 3 і 4 групи. Кров може зберігатися не більше 35 діб, тому її запаси потрібно постійно поновлювати", – розповів головний лікар газеті "Тернопіль Вечірній".

"Упродовж місяця кров здають приблизно 500 осіб. Її досліджують на СНІД, гепатит В та С, сифіліс, проводять біохімічний аналіз, визначають групу крові. Тільки після цього медики допускають донора до здачі крові. За один раз людина може здати від 300 до 450 мл крові. Кількість залежить від ваги: менше 50 кг – 300 мл, більше 50 кг – 450 мл. Здавати кров можна кожних два місяці, – додає медик. – Упродовж двох перших годин заборонено палити та вживати алкоголь. Потрібно їсти більше овочів і фруктів та пити багато рідини. Донорам, які працюють на державних підприємствах чи установах, гарантується два вхідних: однин – у день здачі крові, інший – упродовж року".

Проте, за словами головного лікаря, є чимала кількість почесних донорів, які здавання крові вважають почесною місією і не хочуть за це ніякої матеріальної компенсації. «Є один працівник управління культури, який 60 разів уже здав плазмофорез, тобто забезпечив банк крові 36 літрами плазми, – ділиться Петро Лучанко. – Таким донорам ми видаємо посвідчення, вони обліковуються. Окрім того, намагаємося час від часу відзначати їх грамотами і подарунками».