Координатор Автономних націоналістів Тернополя Ігор Костюк дав інтерв’ю ДОБІ, щодо свого арешту та умов утримання під час відбування покарання.

- Офіційна причина затримання мене просто смішить, – розповідає Ігор Костюк. – Вони мені пояснювали, що я чинив непокору працівникам беркуту, шарпав їх за форменний одяг та бив. Проте на відео і фотографіях цього не видно, навпаки є якісне відео із телеканалу ІНТБ, де зафіксовано моє затримання працівниками МВС у синій формі, а зовсім не працівниками беркуту. І при затриманні ніякого опору не було, я в суді показував відеозаписи, але мій вирок, здається, був заготовленим наперед.

Ігор каже, що після суду він ще зі двома затриманими націоналістами пройшли медкомісію, після чого їх відвезли до місця відбування покарання. Хлопець на умови затримання не скаржиться.

- Камера маленька, розміром 2 на 4 метри, схожа на купе в поїзді, – каже Ігор. – Нам видали білизну, в камері є туалет та умивальник. Всередині не холодно, але і не спекотно. Єдине, що дратувало – в камері постійно горить тьмяне світло, плюс записують камери. З собою дозволили взяти книжки і харчі, дякую своїм побратимам, котрі передавали мені їжу. Попри це, кожного дня там триразове харчування, сусіди по камері харчуванням були задоволенні, однак я харчувався тим, що передавали.

Ігор Костюк каже, що кожного дня, їх водили на прогулянку. Територія подвір’я розміром 4 на 4 метри, але психологічно прогулянка допомагала.

- На третій день мене посадили до двох затриманих, один із них вже мав пару “відсидок” по криміналу, – продовжує Костюк. – Я їм розповів про УПА, громадянську позицію, політичну ситуацію в Україні. Погано те, що один з них курив прямо в камері, оскільки відведеного місця для куріння немає. Засинав я доволі швидко, втомлювався, хоч і не працював. За той час, з мого життя вилетіло 3 доби, та я не шкодую про такий досвід. Важко було орієнтуватися в часі, інколи працювало радіо-”брехунець”, тоді дізнавалися котра година і що відбувається в світі.

Хлопець каже, що інформація про його арешт є в базі міліціонерів, проте в паспорті жодних відміток не робили. На запитання, як відреагували його батьки, Ігор Костюк відповідає, що з розумінням.

- Я маму вже давно попереджав, що таке може трапитися. Казав: “Всі чесні люди сиділи, Шевченко сидів, і я колись сяду”. Мама хвилювалася, щоб мені там печінку не відбили. Однак повторюсь, ставлення працівників було нормальним, претензій до них не маю.

Міліціонери після закінчення терміну покарання поводилися занадто чемно, знали, що я помічник Народного депутата України. Задавали провокативні запитання, але то їх справа, я своєї позиції не зміню, байдужим до ситуації в Україні точно не залишуся.

Джерело: Доба