На головній вулиці села Щаснівка вдень не буває людно, а особливо у таку гарячу літню пору, коли багато роботи в полі, та і жителів у цьому віддаленому селі не так вже й багато — всього тридцять будинків, у яких мешкають господарі. Та останніми тижнями ситуація змінюється. У вечірню пору, коли люди виходять на вулицю, зустрічаються з сусідами та обговорюють найважливішу подію, яка відбувається у селі за декілька останніх десятиліть.
А подія справді велична, у реальність якої навіть зараз багатьом не віриться. Що ж таке відбувається в Щаснівці? Від цього села, як і було обіцяно Володимиром Клименком, розпочато будівництво добротної, з асфальтним покриттям дороги, яка простягається від Щаснівки через Пальчинці, Токи, Воробіївку аж до Медина, всього майже сімнадцять кілометрів. Коли ми приїхали в село, то побачили, що шляховикам, які виконують дорожні роботи, за короткий час вдалось вже чимало зробити. Будівництво дороги розпочато від сільської церкви, яка стоїть майже в кінці села, і вже прокладено далеко за село майже до Пальчинець. «Поки що, — розповідає майстер-шляховик з Тернопільської шляхоремонтної організації «Технобуд-центр» Олег Констянтинович Ярмош,— вкладаємо лише товстим шаром гранітний щебінь, добре його втрамбовуємо, готуємо об’єм робіт для асфальтоукладчика, який днями почне встеляти асфальтне покриття».
Всі роботи виконуються з найсуворішим дотриманням відповідних шляхобудівельних технологій. На даний час на будівництві дороги працює 12 чоловік. Із технічних засобів — два важкі автомобілі, два катки, один грейдер, один навантажувач. Керує будівництвом цього відрізку дороги виконроб Андрій Статкович. Він саме був у Тернополі, де вирішував питання про направлення у Щаснівку асфальтоукладача. Лише сім днів пройшло з часу прибуття шляховиків, а наскільки все змінилося. Село наче помолоділо, наче вдихнуло свіжого повітря. Про нас знають, про нас пам’ятають — ми не є забуті Богом і людьми, як думалося раніше. Люди прихильно ставляться до будівельників дороги, їм всіляко допомагають. Живуть вони в окремому будинку в Пальчинцях. Місцеві господині стараються щодня приготувати їм поживні і смачні обіди, сніданки та вечері. І хоч об’єм робіт значний шляховики запевняють, що з усіма роботами впораються до кінця вересня.
Нова дорога проходить саме проти обійстя Ольги Богданівни та Ігоря Євгеновича Соколів. Ольга Богданівна — вчителька, а зараз, під час канікул, порається по господарству. І хоч роботи багато, все ж знаходить час, щоб вийти до хвіртки та поглянути, які зміни відбулися на новій дорозі. От вже й біля автобусної зупинки засипали майданчик щебенем: мабуть, і там буде асфальтове покриття. Нам Ольга Богданівна розповідає, що лише коли побачила на вулицях Щаснівки потужну техніку, лише тоді остаточно повірила, що так потрібна усім дорогам таки буде. Про те, що слова Володимира Клименка не розходиться з ділом, повірила ще раніше, коли її син одинадцятикласник Назар разом із сотнею дітей з району побував на відпочинку в Криму. Фінансував цю благородну справу також фонд «Галичина-Волинь». Вражень Назар привіз багато і всі приємні. Ще досі листується з новими друзями, всією сім’єю переглядають яскраві фотографії з сонячної Євпаторії. До речі, старший син Богдан зараз студент Кам’янець-Подільського сільськогосподарського вузу. Він на практиці у Німеччині. По Інтернету спілкується з Назаром і також у захопленні від його поїздки на сонячний берег Чорного моря.
Ольга Богданівна продовжує, що після багатьох років забуття лише останнім часом Щаснівка і щаснівчани відчувають турботу про себе. На відкритті газу два роки тому, який щаснівчани самостійно провели практично у кожну хату, побував Валентин Антонович Хоптян, тоді ще голова райдержадміністрації, і Віталій Богданович Сум, тоді заступник голови РДА. Вони подарували церковній громаді ікону. Відтоді й почалися позитивні зміни. У селі є вуличне освітлення, працює клуб і ФАП. А зараз от прокладається дорога, про яку навіть не мріяли. Спасибі Володимиру Клименку і владі за таку турботу про наше село.
Фото автора.