Телерепортаж з Мінська мимоволі привернув увагу й змусив зосередитися на прямокутнику екрана. А в міру розвитку сюжету все сильніше почала душити ота жаба заздрощів, яка, з одного боку, здатна породити комплекс меншовартості, а з другого – підштовхнути до самовдосконалення. Хоча в даному випадку моє сумління ніби й чисте – я не палю, й відповідно, не викидаю недопалків будь-де, а для обгортки з цукерок, жуйок чи якогось іншого дрібного побутового непотребу завжди намагаюся знайти сміттєву урну.
У самому ж репортажі йшлося про майже ідеальну чистоту на вулицях, скверах і в парках столиці Беларусі; про те, як ретельно і сумлінно виконують свою роботу прибиральники, а головне – якими екологічно свідомими є, в своїй масі, оті «сябри». Вони виявляють просто-таки нетерпимість до будь-яких проявів антисанітарії та відповідної поведінки своїх співгромадян на вулицях (стан їхніх міських доріг і автошляхів – ще один привід згадати оту саму жабу). Якийсь наш доморощений демократ, можливо, скорчить презирливу міну і скаже, що ота «екологічна нетерпимість» - маленьке й не зовсім негативне відгалуження тої загальнодержавної нетерпимості до «інакомислія», що насаджується режимом «бацьки», простіше кажучи, диктатури. Якщо це й справді так, то я обома руками і ногами – за таку диктатуру. Бо коли щодня бачиш недопалки, недбало кинуті біля під’їзду будинку або ж і в самому під’їзді, натикаєшся на розбиті пляшки і використані шприци, то…ота наша хвалена демократія якось поволі перестає тішити. Навпаки – дедалі більше утверджуєшся в думці, що в наших умовах вона означає, найперше, можливість для «бидляків» виявляти усю мерзоту своєї натури. Без жодних стримуючих чинників. Он і під час останньої толоки, як повідомлялося, для транспортування сміття з парку «Загребелля» знадобилося чотири «КамАЗи».
Понад тисячу містян (спасибі їм за це) прибирали зелену зону, але завтра, підозрюю, знайдеться втроє більше сучасних неандертальців, які знову старанно запаскудять її. Бо вони розуміють свободу саме як даровану можливість робити все, що заманеться…
Чому в сусідній Беларусі їх ніби менше? Адже такі ж брати-слов’яни, з одної колиски, здавалося б, зі схожими звичками…Може, тому, що «бацька» за багато років правління навчив їх, що таке добре, а що – погано? Навчив, можливо, трохи брутально, але – ефективно.