Україна – Албанія - 3:1

Після другого переможного спарингу саме час розкласти враження від гри нашої збірної, так би мовити, по поличках. Точніше – по ігрових ланках. Навряд чи друга перемога поспіль повинна заколисувати і вселяти надмірний оптимізм (хоча додавати впевненості, безумовно, повинна). Тим більше що албанці зовсім не схожі за стилем гри на жодного з наших майбутніх суперників у групі. В цьому сенсі, можливо, поразка поляків від голландців прислужиться їм більше, ніж наша перемога. Отож:

Воротар. П’ятов не зняв сумніви щодо своєї готовності, які виникли ще після матчу з румунами. У епізоді з голом не виручив, ще раз помилився на виході. За ворота трохи тривожно.

Захист. Діяв, загалом, надійно, але подеколи припускався позиційних помилок, що, зокрема, призвело до гола у наші ворота. Трохи насторожує надмірна кількість фолів у виконанні Федецького і Ракицького. Останній компенсував це намаганням загострити гру довгими діагональними передачами. На досить тривалі проміжки часу захисники разом з хавбеками занадто притискалися до власних воріт, що теж  викликає тривогу: якщо таке виникає у грі з Албанією, то що буде у поєдинку з Німеччиною?

Півзахист. Як тільки Ярмоленку і Коноплянці вдавалося загострити гру, зіграти нестандартно, як  м’ячі опинялися у воротах збірної Албанії. Так було з кожним взяттям воріт суперників. У першому таймі запам’ятався великим обсягом роботи та ігрової різнобічністю Сидорчук, стосовно готовності котрого були певні побоювання. Зате, здається, Гармаш підтверджує помилковість вибору тренерів, за що на них уже зараз з усіх боків сиплються критичні стріли. Ротань і Зінченко, які виходили на заміну, справили краще враження. На своєму рівні зіграв Степаненко, який, крім звичної руйнівної роботи, відзначився й забитим м’ячем. Голвний конструктив у атаці створював Коноплянка, який долучився до всіх голів у ворота албанців: двічі виступив як автор останнього пасу на Степаненка і Ярмоленка  і ще раз забив сам. Потенціал у нашої середньої лінії, загалом, простежується.

Напад. У першому таймі Зозуля на вістрі атаки багато і марно боровся з захисниками суперників, виглядав неефективним, зате у другій половині реабілітувався: завдав свого фірмового удару головою, після чого Ярмоленко добив м’яч у ворота. Селезньов, який вийшов на заміну, був старанним, але – не більше. Чомусь думається, що авторами голів у складі нашої збірної (хочеться сподіватися, що вони будуть і не один) стануть саме півзахисники.

Ігор Дуда