Я живу у Києві, але Тернопіль для мене завжди рідне місто. Так склалося, що я місяців десять тому поїхав. Багато людей думає, що я після „Голосу країни” туди переїхав, але насправді – за два місяці до того.
Переїзд в Київ – то для мене був серйозний крок, я довго думав, їхати – не їхати, на яку роботу піти, де там проживати. Я зміг в собі перебороти ті всі страхи. Знайшов роботу, працював у тій самій сфері,що й в Тернополі – ресторанним співаком.
Одна знайома, Уляна Воробей, мені якось каже: заповни анкету, йди на „Голос країни”. І вона так за мною ходила десь місяць, то я взяв і заповнив.
Після „голосу” помінялось абсолютно все. Від гонорарів, закінчуючи концертами. Гонорари підросли і це приємно. Почав до музики ставитись інакше, сам до себе – інакше. До „голосу” я не вірив в себе, не вірив у свої сили, що все так справді могло бути.
Це вже другий проект, в якому я беру участь, і я ні копійки не заплатив ні в першому, ні в другому. Перший – „Караоке на майдані”, то була п’ятсота ювілейна програма. Другий – „Голос країни”. Це все було безкоштовно. Дійшов до фіналу.
Загалом мені було цікаво. Я потім порахував, що весь проект зі зйомками, зі всім, тривав десь пів року. Коли він закінчився, то я якось сиджу вдома, так мені скучно, так хочеться знов туди.
Зі мною простіше було, на час проекту я вже жив у Києві, знімав житло, наприклад Ото приїхав з Грузії (Ото Немсадзе, – прим ДОБИ), то канал „1+1” їм повністю оплачував переліт, проживання в готелі, багато учаників були не з Києва, то всі витрати канал взяв на себе.
Після проекту стосунки і зв’язок підтримую зі всіма, списуємось, обіцяють приїхати в Київ.
Я люблю різну музику: зарубіжну, українську, це все вибірково, вчився співати на зарубіжній музиці, американській.
Почав співати сім років назад. Мій кум, а тоді – просто друг, кликав мене з собою в ресторан. Я кажу: „Та що ж я піду, та навіть співати не вмію”. Він каже: та просто посидиш. Я почав слухати, щось там підспівувати. Він каже: „Слухай, та ти навіть попадаєш в ноти”. І тоді пішло-поїхало.
Тіна Кароль – дуже хороша людина. Коли я пішов на „Голос країни”, то мене питали до кого я хочу потрапити. Я не знав, чи хтось повернеться, чи не повернеться до мене, але хотів попасти якраз до Тіни Кароль. Вона чомусь близька, як людина. Я потім зрозумів, що вона людина з великої букви. Вона хороший музикант, вокаліст, з нею цікаво. Дуже проста, не має тих всіх понтів. Зараз ми з нею спілкуємось, переписуємось по скайпу. Вона має мало часу, бо в неї склалось багато різного в житті, тому вона зараз більше зайнята.
Зараз я думаю над власним репертуаром. Пісень я не пишу. Всі зараз ганяються за хітами, щоб купити гарну пісню – це складно. На рахунок дуетів з артистами, то думаю, ми з Тіною запишемо пісню. Але першу пісню треба сольно.
Я би співав лише лірику, але розумію, що на ній далеко не заїдеш. Або щось таке, як Балада Боа, латино-американське. Я таку музику відчуваю, дуже її наслухався. Зараз я шукаю хороші тексти, які будуть запам’ятовуватись.
З української музики мені близька Тіна Кароль, такий виконавець, який вже зараз, нажаль, не співає, Діма Клімашенко, з таким західним американським наклоном. Св’ятослав Вакарчук дійсно гарні пісні пише.
До „Голосу країни” я себе готував, було „Караоке на майдані” в 2008 році. То це було спонтанно. В неділю я прийшов на майдан заспівати, а в суботу ще грав випусний, то був дуже невиспаний, госу немає… То до „Голосу країни” я готувався вчився співати, відпрацьовував технічнисть.
Якщо навіть я не виграв цей проект, то всеодно я витиснув з себе все, що міг.
Я граю на гітарі, але настільки посередньо, що на сцену з гітарою не вийду, бо боюсь, що можу залажати.
Гітара – то був перший інструмент, за який я полюбив музику. Я навчився якісь акорди ставити. Якщо гарно сісти, тренуватися, відучити все до автоматизму, то думаю, все би вийшло.
Щодо хобі, то люблю рибалку, спорт, волейбол.
Ніколи в житті не їздив на лижах, чи сноуборді. Був у Карпатах, ходив у турпоходи, це також дуже і дуже сподобалось. Подобається ночувати в палатці, де красиво і зірки.
Цього року їздили в Одесу, більше по справах, а не відпочивати, там родичі живуть, приїхали в морі скупнулися і поїхали назад.
Відпочити можна встигнути ще. Я просто розумію, що час іде, от закінчився „Голос країни”, пройде пару місяців, пів року, і люди потихенько будуть забуватись. Якщо поїду відпочивати, то з кожним днем буду втрачати час.
З дівчиною ми довго зустрічаємось, познайомились до „Голосу країни”. Коли запитують, коли весілля, то кажу: в четвер. Питають: „В який четвер?”. Кажу, що не знаю в який, але точно в четвер, просто всі гості, яких буду запрошувати, це музиканти. А музиканти переважно в суботу і в неділю зайняті і грають весілля.
Думаю, на своєму весіллі і я заспіваю, і моя дівчина. Взагалі ми з нею познайомились в тому ресторані, де я співаю. Таня – радіоведуча, але також вона ще співає. Я запропонував: давай разом співати, з тих пір ми і друзі, і партнери.
По натурі я трохи ревнивий, але я себе тримаю. Просто в стосунках має бути довіра.
Розмовляла Оксана Солодка в ефірі “Ух-радіо”
