Сьогодні, 6 січня, відійшов у засвіти заслужений журналіст України Олег Іванович Снітовський.

Про важку втрату повідомила його донька Ярина Ясній.

"Сьогодні у Вічність відійшов Тато Олег Снітовський. Ми з мамою Галина Снітовська і сестрою Oksana Snitovska були поруч біля нього в Його останні дні та останню хвилину, - написала вона. - Немає слів, щоб передати весь біль та тугу наших душ та сердець. Дякуємо Богу за те, що дав можливість Татові побачитись і попрощатись з усіма Його внуками та старшим братом Снітовський Йосип. Дякуємо Господу, що звільнив Тата від страждань і забрав Його до себе в таке Велике свято. Молимось про Царство Небесне для нашого Тата, Чоловіка, Брата, Дідуся і Зятя".

Дату і час похорону Олега Снітовського рідні повідомлять пізніше.

Довідково

Снітовський Олег Іванович народився 12 лютого 1955 році у Теребовлі. Український журналіст, публіцист. Головний спеціаліст Управління підготовки інформації внутрішнього життя у Тернопільській області, ДІНАУ. Член Спілки журналістів України. Заслужений журналіст України.

Закінчив Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича; Інститут політології та соціального управління (1987—1989), факультет журналістики.

Працював учителем у селі Кровинка Теребовлянського району Тернопільської області

Стажувався у Всесоюзному інституті підвищення кваліфікації працівників радіо і телебачення (1978, 1984).

У липні 1977 — вересні 1979 — кореспондент-організатор на Теребовлянському районному радіо. У 1979—1983 — кореспондент у Тернопільському облдержтелерадіокомітеті.

У 1983—1987 — завідувач відділу випуску та програм на Тернопільському облдержтелерадіокомітеті. 1987—1989 — редактор інститутського радіо, кореспондент на Радіо — Київ. 1989—1991 — консультант пресцентру Тернопільського ОК КПУ.

Від 1991 — власний кореспондент Укрінформу в Тернопільській області.

Автор серії історико-природоохоронних, публіцистичних радіопрограм «Рідний край», «Моя Вітчизна, земля моя» (1979—1989) та інших, телепрограми «Мандрівник», окремі з понад 100 випусків якої відзначені на міжнародних телефестивалях туристичних фільмів «Вітер мандрів» (2002) та «Ми — молоді» (2003; обидва — м. Київ) й інших; серії текстових і телематеріалів із країн Європи, Серед. Азії, Африки.

Співпрацював з телеканалами ICTV, НТН; вів сторінку про Україну в газеті «Українське слово» (м. Чикаґо, США).

Упорядник книг авторів із української діаспори в Австралії і Канаді.