Навіть не знаю, як розпочати - щоб і згадати чергову роковину дуже "файного" міста, і водночас - зосередити увагу на деяких його специфічних особливостях. Мабуть, все ж почну з того, що віддам данину такому любого серцю містечкових патріотів пафосу. Отож...

Тернополе мій! Який ти гарний в цю пору, коли літо вже передає свої повноваження осені! Які затишні твої парки, став, який, на щастя, здається, нічим осудним зараз не тхне. Але найбільше твоє багатство - твої мешканці: патріотичні, працьовиті, підприємливі. Все, чим славне "файне" місто, створене їхніми руками і мізками: парки, дороги, нові гарно облаштовані зупинки для громадського транспорту, численні новобудови...

Ось  так на хвилі помірно примітивної патетики дістався до отих самих ударних новобудов, які вже тривалий час збурюють міську громаду. Збурюють, слід сказати, без особливого (для отієї самої громади) ефекту. Угоди, досягнуті між бездоганно чистою владою і бізнесом, який не завжди поспішає ідентифікувати себе (а навіщо?), виконуються із залізною послідовністю. Пригадую, коли точилися справжні баталії навколо будівництва "багатоквартирного культурно-мистецького центру" (вкотре згадується влучне визначення Івана Сороколіта) за ПК "Березіль", довелося поспілкуватися з вожаком зграї тітушок, які натхненно і, напевно, зовсім безкорисливо - з чистої любові до отих самих культури і мистецтва -   захищали новобудову. Він, пригадується, сказав дослівно майже таке: "Скільки б ви не протестували - будова все одно буде". Мешканці навколишніх будинків збиралися на мітинги, пікетували міськраду, голосно вигукували щось "підбадьорливе" на адресу влади, ходили на численні судові засідання, словом, опиралися як могли,  але... в кінцевому підсумку справдилися слова верховоди тітушок - новобудова міфічного "культурно-мистецького" призначення таки виросла як на дріжджах...

Ця історія кількарічної давнини пригадалася мені, коли прочитав на сайті інформацію про "зведення багатоповерхового житлового будинку з нежитловими приміщеннями громадського та релігійного призначення по вул. А. Чайковського, Малишка, Слівенська у місті Тернопіль". Пікантності додає те, що замовником у документах вказана церковна організація. У випадку з "Березолем" цього нюансу не було, але інший присутній нині - збір підписів жителів прилеглих багатоповерхівок про недопущення зведення житлових будинків на вказаній території - якщо не зраджує пам'ять, проводився і дав ефект величиною в круглий "0". Очевидно, противники будівництва, врахувавши воєнний стан, одразу ж вдалися до застосування "важкої артилерії місцевого калібру": як йдеться у згаданій інформації на порталі, "захисник, який сьогодні служить у ЗСУ, а в мирному житті – депутат Тернопільської обласної ради Олег Любінський звернувся з відкритим листом до міського голови Тернополя Сергія Надала та митрополита УГКЦ Василія Семенюка, щоб зупинити незаконне будівництво багатоквартирного житлового будинку у файному місті". Аргумент, на думку творців цієї ідеї, за нинішніх умов мав би бути безпрограшним - принаймні, обіцяти значні шанси на успіх, але... щось змушує і цього разу скрушно хитати головою Зізнаюся: не знаю деталей, витоків і теперішнього стану цієї історії. Однак вкотре виникає запитання: чому так багато проектів тернопільських  новобудов викликають конфлікт між владою та забудовниками з одного боку і громадою - з іншого? Так відбувається й деінде, чи є нашим тернопільським know how? Чи в тому світі, який ми називаємо цивілізованим, подібні справи робляться все-таки відкрито, прозоро, чітко в рамках чинного законодавства, а не підпільних угод? Тому громада там не так регулярно конфліктує з місцевою владою. І, тим більше, не залучає до цього учасників бойових дій... Стривай, хіба вони нині відбуваються у Європі ще десь, крім України?

Ні, здається, лише в нас.

Але вони не дуже змінили нас -  вкупі зі звичками владно-бізнесової містечкової еліти...

Та про що це я, чорт забирай?! Нині ж є привід поговорити про щось приємне. Отож: " Тернополе мій! Який ти гарний в цю пору, коли літо передає свої повноваження осені! Які затишні твої парки, став, який, на щастя, здається, нічим осудним зараз не тхне. Але найбільше твоє багатство - твої мешканці: патріотичні, працьовиті, підприємливі. Все, чим славне "файне" місто, створене їхніми руками і мізками: парки, дороги, нові гарно облаштовані зупинки для громадського транспорту, численні новобудови...".

Ага, знову пішов по колу. Знову оті новобудови. І чого навколо них стільки галасу - не можу зрозуміти. Ніяк не можу. Ну, сказав же колись "пахан" тітушок біля "Березоля": "Скільки б ви не протестували - будова все одно буде". Ну  шо, блін, не понятно?!