На Тернопільщині спотворили давню пам'ятку - печеру відлюдника. Там встановили пластикове вікно, через що порушилася вентиляція. Відтак, стіни печери вражає пліснява і на них ростуть гриби. Окрім того, зовні прикріпили інформаційний вказівник, просвердливши у камені отвори.
Про це повідомили на сторінці громадської організації Україна Інкогніта та однойменного інтернет-видання.
"Це справжній крінж! На Тернопільщині, у Чортківському районі, місцеві мешканці і чиновники спотворили Печеру відлюдника", - ідеться у дописі.
Печера відлюдника розташована біля підніжжя мальовничого скельного пасма, що височить за сотню метрів від валів Звенигорода – одного із священних городищ знаменитого Збручанського культового центру. Місцевість, де знаходиться печера, має назву Пуща відлюдника.
Вірогідно, від початку це було язичницьке святилище, а пізніше – прихисток цілої династії відлюдників, які жили і молилися тут десь від XVII та до початку ХХ століть.
Печера складається із двох напіврукотворних камер. В одній була скельна капличка, в іншій – відлюдники жили.
Після Другої світової війни тут незле "розважилися" активні комсомольці, які знищили давні сакральні фігури. Уціліла лише нижня частина статуї св. Онуфрія Великого. По тому від вандалів, а головне - від невігласів-"покращувачів" - пам’ятку берегла її віддаленість від людей – більше 2 км лісовою дорогою (ще й під круту гору) від найближчого села Крутилів.
"Але, як виявилося, коли у людей прокидається палке бажання щось терміново покращити, пам’ятку вже ніщо не врятує. Ні відстані ні здоровий глузд", - зазначають автори допису. - "Віконечко давньої печери хтось старанно засклив білим пластиковим (!) віконечком, а поруч ще й поставив позбавлену щонайменшого художнього смаку величеньку дешеву гіпсову фігуру Божої Матері, розфарбовану під бронзу. Як вдалося з’ясувати – тут постаралися активні пенсіонери з сусіднього села Кринцилів".
Варто зазначити, що таке «покращення» не лише спотворило зовнішній вигляд давньої пам’ятки, але й серйозно впливає на стан її збереження. Печера не є герметичною і до неї постійно потрапляє волога. Вікна давали можливість хоч якоїсь вентиляції. Наразі стіни вкриті товстим шаром плісняви і грибниці – навіть гриби на них ростуть.
"Крім пенсіонерів із глухого села посеред лісу до наруги над пам’яткою долучилися й обласні чиновники від туризму. Зокрема до скелі, просто біля входу в печеру, прикріплено чималий інформаційний стенд прикрашений, у тому числі, й туристичним логотипом "Тернопілля", затвердженим облуправління розвитку туристичної інфраструктури. Такі стенди на туристичних об’єктах і пам’ятках річ надзвичайно корисна і потрібна. І це добре, що така з’явилася в Пущі. Але все псує одна деталь. Кріпити такі таблиці просто до пам’ятки є неприпустимою дією. Перше – для цього в скелі, у якій видовбано печеру, і яка є невід’ємною складовою пам’ятки, довелося просвердлити отвори. А це – пошкодження пам’ятки. Ба! Таблицю втулили саме на місці, де проглядалися сліди якогось давнього напису (через вивітрювання – нечитабельного). От поверху того напису – й причепили", - ідеться у публікації.
Окрім того, автори резонно припускають, що туристи, які подолали пішки чималу відстань, хочуть помилуватися та сфотографувати у першу чергу пам’ятку (вона тут головна), а не інформаційну таблицю. У цьому ключі такі інформаційні таблиці чи стенди мають бути встановлені так, аби вони не перекривали огляду об’єкту.
"У даному випадку цей стенд виглядав би гармонійно і доречно у місці, де головна туристична стежка починає спускатися до підніжжя скелі. Звісно, там би довелося вкопувати стовпчик і це складніше, ніж просвердлити у пам’ятці отвори. Але це би не нашкодило ні пам’ятці, ні її сприйняття відвідувачами".
Представники "Україна Інкогніта" висловили сподівання, що відповідальні за збереження пам’ятки повернуть їй первісний вигляд.
Довідково
Сайт "Україна Інкогніта" - неприбутковий проект ентузіастів краєзнавства. Нині він один з найбільш наповнених, а можливо і найбільш наповнений інформацією краєзнавчий портал України. Щоденно кілька тисяч користувачів читають інформацію про Україну; туристи, краєзнавці, автомандрівники розробляють маршрути, послуговуючись нашою інформацією. Загалом сайт вже містить понад 100 тисяч сторінок.
